Балабуха, -хи, ж.
1) = балабух 1.
2) Шишка. Під плечем така балабуха. Ум. балабушка, балабушечка.
Білавий, -а, -е. = білявий.
Борозна, -ни, ж. Борозда. Старий віл борозни не псує. посл. ум. борозенька. борознонька, борозна. А я жита не жала, в борознонці лежала. Ти будеш, молода дівчино, жито зажина?пи, я буду у борозках лежати.
Живи́й, -а́, -е́. 1) Живой. Не кидай живого, не шукай мертвого. Лучче живий хорунжий, ніж мертвий сотник. чи живі-здорові? Какъ ваше здоровье. (Обычная форма привѣтствія). до живи́х печіно́к допекти́; вра́зити до живо́го . Сильно допечь, досадить. живи́й жаль бе́ре. Очень, въ высшей степени жаль. Живий жаль бере, як згадаєш про старовину. вея́на жива́ ду́ша. Каждый. Всяка жива душа з гаю, з поля пішла до села, або прилягла на спочинок під зорями. ні живої душі. Рѣшительно никого. Час пшеницю жати; а женців не видко нігде, нігде ні живої душі. в живі́ї о́чі бр́ше. Прямо въ глаза вретъ. живе́ зі́лля. Бальзаминъ. живе́ срі́бло. Ртуть. Живе срібло зразу збіжиться. Свѣжій, недавній. Дивилась, поки не осталось живого сліду на воді. Ум. живе́нький, живе́сенький.
Левчук, -ка, м. = левеня. Томить лева голод і левчука згаю.
Мо́жний, -а, -е. 1) Могущественный, сильный. Можний панонько. Між иншим злом, яке чинили тоді можні люде, закопували вони межі. 2) Богатый. 3) = можливий. се можна, не мо́жна річ. Это возможно, невозможно.
Обхлюпнути, -ся. Cм. обхлюпувати, -ся.
Плахтяний, -а́, -е́ Изъ плахти сдѣланный, къ ней относящійся.
Стожити, -жу, -жи́ш, гл. Складывать въ стоги. Будуть снопоньки як дрібен дожджик, будуть возити, в стоги стожити.
Щасливо нар. Счастливо. Вони зачали жить добре, щасливо. Прощавай! — Щасливо! — такъ прощаются.
