Даре́мне, даре́мно нар. 1) Даромъ, безвозмездно. Умер той, що даремне давав. 2) Напрасно, тщетно. Даремне його дожидався, — не прийшов. 3) Безъ пользы, даромъ. Ой місяцю! світиш та не грієш, тільки даремне в Бога хліб їси.
Діжкува́тий, -а, -е. Кадкообразный; толстый. То діжкуватий чоловік.
Докладне́нько, нар. Ум. отъ докла́дно.
Зляку нар. Съ испугу. Не втямиш зляку, де б сховався.
Невимовно нар.
1) Невыразимо, несказанно, неизреченно.
2) Безотговорочно, безусловно. Говів, Богу невимовно. Богу невимовно — свічку купила, панахиду поставила, та й усі гроші розійшлись.
Очкове, -вого, с. Подать съ улья.
Подостругувати, -гую, -єш, гл. Дострогать (во множествѣ).
Покоштувати, -ту́ю, -єш, гл. = покуштувати. Не вірь губі: покоштуй то захочеться.
Спитатися, -та́юся, -єшся, гл. Спросить, разспросить, спроситься. Спитаєшся пня і колоди, як прийдеться до чого.
Тишком нар. Втихомолку, тайкомъ. Часом і по щоці дасть нишком та тишком.
