Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

парубоцький

Парубоцький, парубо́чий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій парню, юношѣ. Годину урве собі на гуляння парубоцьке. МВ. ІІ. 11. Парубочі голоси обзивались піснею десь далеко за ставком. Левиц. Пов. 108.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРУБОЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРУБОЦЬКИЙ"
Бараняр, -ра, м. 1) Торговецъ баранами. Желех. 2) Воръ, крадущій барановъ. Желех.
Бездолець, -льця, м. Несчастный человѣкъ. Желех.
Горува́тий, -а, -е. Гористый, холмистый. Горувате поле. Вх. Лем. 405.
Костяк, -ка́, м. = кістяк.
Мо́зу́ля, -лі, ж. = мозоля.
Нігди нар. = ніко́ли. Бідному нігди нічого не мати. Ном. № 1471.
Пизитися, -жуся, -зишся, гл. Дуться, важничать. І чого той Семен пизиться?
Поганючо нар. ув. отъ погано. Поганючо співали.
Тичити, -чу́, -чи́ш, гл. Втыкать тычины, ставить вѣхи. Угор.
Чоловіколюбство, -ва, с. Человѣколюбіе. Нема, щоб за добрі діла, за чоловіколюбство вхопитись. К. Гр. Кв. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАРУБОЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.