Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

парасоль

Парасоль, -ля, м. Зонтикъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 96.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРАСОЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРАСОЛЬ"
Авру́кання, -ня, с. Воркованіе.
Відсипне, -ного, с. Отсыпное.
Гиртан, -на, м. Кадыкъ, головка дыхательнаго горла. Вх. Лем. 426.
Лоптя́чка, -ки, ж. Щемленіе. Желех. Вх. Зн. 84.
Примайструвати, -ру́ю, -єш, гл. Примастерить, придѣлать.
Приношати, -шаю, -єш, гл. = приносити. Асаули по улицях пробігали, червонії прапорки у руках приношали. Мет. 414.
Розбійний, -а, -е. Взятый разбоемъ. Розбійні речі.
Спинити, -ся. Cм. спиняти, -ся.
Стерня, -ні, ж. 1) Жнивье. Рудч. Ск. І. 145. хлі́б на стерні́. Хлѣбъ на корню. 2) Волоса на давно небритой бородѣ, короткіе и жесткіе волоса. Св. Л. 303. Ти хоч би стерню з бороди зняв. Харьк. г. Ум. стерненька.
Устати Cм. встати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАРАСОЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.