Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гривина

Гри́вина, -ни, ж. Узкая полоса травы, оставляемая на сѣнокосѣ въ видѣ межи. Мнж. 178.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 325.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРИВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГРИВИНА"
Белебенити, -ню, -ниш, гл. Болтать, баять. Баби белебенять, що реп'яшки від зубів би то помагають. Черниг.
Виплатити, -ся. Cм. виплачувати, -ся.
Гарбовий, -а, -е. Относящійся къ арбѣ, ей принадлежащій. Скрип коліс гарбових. К. МБ. XI. 142.
Гуркотли́вий, -а, -е. 1) Производящій стукъ, грохоть, грохочущій. 2) Воркущій.
Панити, -нить, гл. безл. Нравится. Не панить. Не нравится. Шух. I. 83.
Підмантачити Cм. підмантачувати.
Пришкандибати, -ба́ю, -єш, гл. Прійти, хромая. Насилу оце пришкандибав до вас, — слизько дуже йти. Харьк.
Прутчик, -ка, м. Ум. отъ прут.
Росиця, -ці, ж. Ум. отъ роса. 2) = росянка. ЗЮЗО. І. 121.
Цьонь! меж. 1) Призывъ для лошадей. Желех. 2) Призывъ для свиней. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГРИВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.