Балабонити, -ню, -ниш, гл. Звонить, бренчать (напр., бубенчиками, погремушкой).
Зволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Стянуть, стащить, собрать. Та хотять байраки рубати, ізрубавши, зволочити, зволочити й запалити. Ой я ж тії співаночки з жита зволочила. 2) — що́. Таскать по чему. Чоловік (цигана бивши) двір ним увесь зволочив. 3) Совратить, развратить. Говорять люде, що ти дівчину зволочив. Не я її зволочив, но мої чорні брови.
На-ору́жку нар. Снаружи. Винеси ясла, постав на-оружку, бо в оборі тісно.
Недовідомий, -а, -е. Невѣдомый; неисповѣдимый. Щось побачив страшне, недовідоме. Тополі, ростучи уряд, про його дещо шепотять недовідомими річами. Славили в гаях і на житах недовідомого їм ласкавого і щедрого Бом. Недовідома глибиня морська.
Підводитися, -джуся, -дишся, сов. в. підве́сти́ся, -ду́ся, -дешся, гл. Вставать, встать, подниматься, подняться, приподняться. Помолись, Насте, хоч лежачи, Богу, коли не здужаєш підвестись. Чоловік і забув про масло, що сидів на йому, та й підвівсь. Та не встану, мій миленький, не підведуся. Насилу підвівся після хвороби.
Смільний, -а, -е. 1) Смолистый. Смільна сосна.
2) Опаленный, обожженный, задымленный. Горнець котлові доганяє, а обоє смільні.
Смутніти, -ні́ю, -єш, гл. Становиться печальнымъ. Мати усе смутніла.
Спереда нар. = спереду. Ще-ще спереда, а ззаду на чорта походить.
Тепло нар. Тепло. Ум. тепленько, теплесенько. Теплесенько спати.
Триниця, -ці, ж. Объѣдки сѣна. Я в тебе стою по боки в гною, по боки в гною, триницю зуб'ю.
