Верстати, -таю, -єш, гл. — дорогу, путь. Держать путь. По морю простий путь верстають судна. Коней на-взаводах день і ніч держали, до гетьмана Наливайка дорогу верстали. Зібралися повки його на мене, верстаючи далекую дорогу.
Забува́ння, -ня, с. Забываніе, забвеніе.
Зато́птувати, -тую, -єш, сов. в. затопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. 1) Затаптывать, затоптать. Затопчу неволю босими ногами. Кинув між коні, щоб його затоптали. 2) Засыпать, засыпать рану и пр. (чѣмъ либо сыпучимъ напр.) Як собака вкусить, затоптують рану шерстю з тії собаки, перепаленою.
Крутливиця, -ці, ж. = крутливець.
Лахманник, -ка, м.
1) Тряпичникъ.
2) Ветошникъ.
Наполу́мити, -млю, -миш, гл. Убѣдить, уговорить. Я зовсім не хтів його позивати, та Грицько як зачав, як зачав, та таки наполумив мене позиватись. Не хтілось їхати у Київ, але батько наполумив мене, — бач, тепер заробітки добрі під льодом.
Приголублюватися, -лююся, -єшся, сов. в. приголубитися, -блюся, -бишся, гл. Ласкаться, приласкаться. І к чоловіку пригніздиться, прищулиться, приголубиться, цілує, гладить, лескотить.
Складати, -да́ю, -єш, сов. в. скласти, складу, -деш, гл. 1) Складывать, сложить. Зорем лан посесорові та, вижавши, складем і звозим. Так я свій крам у коробочку склав. Ганна сиділа, склавши руки. 2) Набирать, набрать (типографск. терминъ). З) Составлять, составить изъ отдѣльныхъ частей, собирать. Складати машину. 4) Слагать, сложить, составлять, составить, сочинять, сочинить. Хто вміє красти, той вміє і брехеньку скласти. Оці вірші віршую я для себе, братія моя! мені легшає в неволі, як я їх складаю. 5) Ариѳм. Слагать. — рахубу. Считать, посчитать. Скільки всіх зорь, цьому ще ніхто рахуби не склав. 6) — хрест. Креститься, перекреститься. Перед домом Божим хреста не склав, тим його й Бог скарав.
Ходовик, -ка, м. Рыба, идущая вверхъ по рѣкѣ метать икру.
Хробацтво, -ва, с. = робацтво.
