Бентежити, -жу, -жиш, гл.
1) Смущать, обезкураживать, сбивать съ толку.
2) Тревожить, волновать. По світах свою силу показувать, людей дивувать та людський спокій бентежить. І нас новий бентежить Наливай.
3) Ругать, срамить, безчестить; покрывать срамомъ, безчестьемъ. Я гетьманом двадцять літ.... і я — тепер нікчемний дід — коверзував би ще про зраду? Глянь, що не вимудрує зло? На що мені бентежить славу?
Вапно Cм. вапна.
Відмити, -ся. Cм. відмивати, -ся.
Гайдай, -дая, м. = гайдарь. Аж там стоїть гайдай молоденький.
Кабанюга, -ги, м. Ув. отъ кабан.
Мі́рність, -ности, ж. Умѣренность.
Облекшити, -шу́, -ши́ш, гл. Облегчить.
Приспівок, -вку, м. = приспів. Гарна пісенька та ще й з приспівком.
Промовний, -а́, -е́ Краснорѣчивый.
Тараракання, -ня, с. Издаваніе звука тарара; повтореніе одного и того же; переливаніе изъ пустого въ порожнее.
