Безсумлінник, -ка, м. Безсовѣстный человѣкъ.
Вишукувати, -кую, -єш, сов. в. вишукати, -каю, -єш, гл. Выискивать, выискать, отыскивать, отыскать. Вишукує травиці. Зілля всякі вишукує.
Глоговий, -а, -е. = глодовий. Терновий вінець на голову клали, глогові шпильки за нігті били.
Гуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Гулять, расхаживать, ходить, ѣздить гдѣ либо. От котик і довідався, що царь з дочкою гулятиме біля річки. По садочку я гуляю, товариша викликаю. В тій галері од пристані далеко одпускали, Чорним морем далеко гуляли. Вітер віє повіває, по полю гуляє. А думка край світа по хмарі гуля. Ревуть ляхи, а поставець по столу гуляє. 2) Кутить, веселиться, гулять, развлекаться, пировать. От знов грошей доволі; знов коваль п'є та гуляє. Гуляй, дитино, поки твоя година. Козацьтво гуляє, байрак гомонить. Гу́льма гуля́ти. Гулять напропалую. 3) Быть празднымъ. Козак — душа правдивая, сорочки не має — коли не п'є, так нужу б'є, а все не гуляє. Роби, не лежи, не гуляй! — сам Бог сказав. Шлях не гуляє, т. е. много на немъ народу. Щоб він, гуляючи, навчав Настусю заповідь. 4) Быть въ гостяхъ, развлекаться въ гостяхъ. То оце вже ви й додому? гуляйте в нас іще. Гуляйте! — Гуляли б, та хліба не брали. (Шутка). 5) Играть (въ различныя игры). Вони... гуляють у карти. Гуляють у тісної баби. 6) Танцовать. Він як заграв на ту дудку, то увесь товар і я гуляли до самого вечора. 7) О животныхъ: быть въ періодѣ случки, бѣгаться. Наша корова тепер саме гуляє.
Гусачо́к, -чка́, м. Ум. отъ гусак.
Ливни́й, -а́, -е́ Проливной (дождь).
Ненаїдний, ненаїсний, -а, -е. Ненасытный, прожорливый.
Приробити Cм. приробляти.
Сухоперки нар. О стиркѣ бѣлья: безъ предварительнаго намачиванія и бученья.
Утаюватися, утаююся, -єшся, сов. в. утаїтися, утаюся, -їшся, гл. Утаиваться, утаиться, скрываться, скрыться. Постав я тайно, а од тебе не утаїлись мої кості.
