Арешто́вувати, -вую, -єш, сов. в. арештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Арестовывать, арестовать. 2) Забастовать (въ карточной игрѣ). 3) Въ думѣ «про Самійла Кішку» употреблено въ значеніяхъ: вооружать и приготовлять къ стрѣльбѣ: Ой із города Трапезонта виступала галера... гарматами арештована. Тогді козаки собі добре дбали: сім штук гармат собі арештували, яссу воздавали.
Дойма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. дойня́ти, дойму́, -ме́ш, гл. = діймати.
Доплива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. допливти́ и доплисти́, -пливу́, -ве́ш, гл. Доплывать, доплыть. Пливе, допливає, руки простягає.
Зажи́рливий, -а, -е. 1) Прожорливый. Старенький панотець толкував одному панові, од чого то є такі инші зажирливі. 2) Алчный, любостяжательный. До дітей своїх був зажирливий. Cм. зажиракуватий.
Здо́бич, -чі, ж. Добыча. Ділили поміж собою здобич і гроші, що добули од жидів. Ум. здоби́ченька. Козацькая здобиченька марне пропадає.
Маці́ненький, мацінький, маціпкий, маціцький, -а, -е. Крошечный.
Насі́нний, -а, -е. Сѣменной, сѣменистый.
Пелінка, пеліночка, -ки, ж. Ум. отъ пелена.
Подінути, -ся, -ну, -ся, -неш, -ся, гл. = подіти, -ся.
Продовганитися, -нюся, -нишся, гл. Замѣшкаться. Пішов до сусіди, казав: «та я не довго», та ось бач і продовганився ось поки, що вже й вечір став.
