Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

парсуна

Парсуна, -ни, ж. Лицо, физіономія. Парсуна роспухла, аж очима не баче. Борз. у. Його парсуна засоромилась, почервоніла як рак. Кв. Рушником обтер парсуну. Мкр. Н. 17. На Короля воно, дитя моє, схоже й удачею й парсуною. Г. Барв. 483.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 97.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРСУНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРСУНА"
Бешмет, -та, м. Особый родъ верхней одежды, бешметъ: кафтанъ, носимый подъ черкескою. Стор. ІІ. 18. ЕЗ. V. 6. (Черном.).
Душкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Объ овцахъ: во время жары, сбившись въ кучу, тяжело и усиленно дышать. Вівці душкують. Камен. у.
Закухарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Заняться стряпней.
Зруйнування, -ня, с. Разореніе, разрушеніе. Стор. II. 137.
Ли́ста, -ти, ж. = литка. Вх. Лем. 432.
Лопта́ти, -пчу, -чеш, гл. Щемить. Сіль чи горілка зайшла в виразку та й лопче. Черк. у. Як приклала мені до рани синього каменю, як почало мені лоптати, то й Боже! Харьк.
Подушник, -ка, м. Сборщикъ податей. Г. Барв. 411. Зароблю грошей, то батькові-матері запоможу в їх старощах, а то подушники уже, може, там і вікна повидирали. Г. Барв. 242.
Проміняти, -ня́ю, -єш, гл. Промѣнять, обмѣнять. Біди ні продати, ні проміняти, і грім біди не заб'є. Ном. № 2173.
Свинарь, -ря, м. Свинопасъ. Кіевск. Подол. г.г. Шух. І. 190. Ум. свинарик.
Тоток тоток! меж., выражающее крикъ пѣтуха. А півник каже: тоток-тоток, не велів коток. Рудч. Ск. II. 4.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАРСУНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.