Відслонятися, -няюся, -єшся, сов. в. відслонитися, -нюся, -вишся, гл. Открываться, открыться. Завіса відслонилась.
Ду́ся, -сі, ж. Душка, душенька. Марусю, дусю, мийся, чешися. А в Марусі дусі чотирі подусі.
Зи́к, -ку, м. Крикъ. Зареготались нехрещені... Гай обізвався; галас, зик. Зиком-криком босий дід гукає.
Пішак, -ка, м.
1) = піхурка.
2) Пѣшій работникъ.
3) Пѣхотинецъ.
Позривати, -ва́ю, -єш, гл. Сорвать (во множествѣ). Почала вона рвати на собі усе, що було, та подавати йому. Позривала й те усе.
Поприсирнювати, -нюю, -єш, гл. ? Що поприсирнювано, а дощ накрапа, — поприбіра як слідує.
Розлепетатися, розлепетітися, -чуся, -чешся, гл. Разболтаться, разговориться. Розлепетілась так, що за тобою ніхто й словом не похопиться.
Туша, -ші, ж. Туша. Туші жидам та й попродав, шкіри в кожух наклав. Ум. тушка. Лисичка-сестричка тушку з'їла, а кишечки під себе поховала.
Увалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. ували́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Проваливаться, провалиться. Ой не ходи по льоду, бо й увалишся.
Чапкий, -а́, -е́ 1) Усердный. Се віл чапкий, значить, беручкий, добре береться тягти.
2) Нечистый на руку. Чапкий на руку сей чоловік.
3) ? Чапка дорога — боки нагрієш.
