Дова́жувати, -жую, -єш, сов. в. дова́жити, -жу, -жиш, гл. Довѣшивать, довѣсить, оканчивать, окончить взвѣшивать. Важили до заходу сонця, та ще й смерком доважували. Черном.

Загну́здувати, -дую, -єш, сов. в. загнузда́ти, -да́ю, -єш, гл. Зауздывать, зауздать. Пінську голову на дорозі найди, тай ту загнуздуй. Ном. № 10236. Вона сіла на його, загнуздала його. Рудч. Ск. І. 53.

Качулея, -ле́ї, ж. Головка маку. Качулея маку. Вх. Зн. 24.

Каштелян, -на, м. 1) Кастелянъ, управитель замка. 2) Сановникъ, засѣдавшій въ сенатѣ въ Польшѣ. Ті вельможнії каштеляни і старости... пійшли в неволю до Криму. К. ЧР. 38. Він каштелян і райця королівський. К. МБ. II. 120.

Коса, -си́, ж. 1) Коса. От поберуть коси, та й пійдуть ніби-то косить. ЗОЮР. І. 287. Части косы: самая полоса называется полотно́, обухъ ея — прут, носокъ — писок, часть около писку — колос, конецъ острія — жало, пятка — п'я́тка, въ которой находится пупець, входящій въ ямку косовища; пятку придерживаетъ на косовищѣ желѣзное кольцо — пе́рстінь, а сверхъ того еще желѣзная заківка и деревянный пас-клин (клинъ). Шух. I. 169. 2) Коса, сплетенные волосы. Тихо, тихо Дунай воду несе, а ще тихше дівка косу чеше. Н. п. 3) Только мн. ч. и въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ: коси. Волосы вообще. О. 1862. VIII. 49. Який він чудний: борода чорна, коси русяві. Радом. 4) Луковая плетеница, вѣнокъ, въ который вплетены луковицы. Вас. 204. 5) Селезенка. Коса свиняча, що коло печінки, довгенька. Ном. № 310. 6) = косарь 2. Вх. Уг. 246. 7) мн. = косарь 4. Вх. Лем. 427. 8) коса богоматерина. Раст. Hypericum, numifusum. Черк. у. Ум. кіска, кісонька, кісочка, ко́ска, косонька. По тра копи дівочка, по чотирі кісочка. Маркев. 68. Що суботи ізмивала і в кісоньку заплітала. Ув. косище. В тих багатих панків такі здоровецькі косища, неначе в кожної куделя на голові. Левиц. Кож. 22.

Ладоньки, ладочки, ладошки, Ум. отъ ладки.

Нічогий, -а, -е. 1) Плоховатый. Брати взяли собі лучних (коней), а дурню остався на(й)гірший, нічогий. Чуб. II. 409. 2) Сносный. Наш господарь чоловік собі нічогий.

Позмінювати, -нюю, -єш, гл. Измѣнить (во множествѣ). За нових панів усе не так стало, як за старих було, усе позмінювали. Харьк. у.

Порожній, -я, -є. 1) Пустой, порожній. Порожня торба. 2) Пустой, напрасный, тщетный. Порожня надія твоя. Волч. у. 3) Порожня. Не беременная. Порожня годує (дитину) два годи. Мил. 30.

Протоптати, -пчу, -пчеш, гл. Протоптать. Протоптати дорогу. Протоптати чоботи. протоптати стежку до кого. Часто бывать у кого. Я його знаю, він протопче стежку через полковничий садок. Шевч. 296.