Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пароїк

Пароїк, -ка, паройок, -йка, м. Ум. отъ парій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 97.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРОЇК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРОЇК"
Карний, -а, -е. Наказуемый, уголовный.
Ма́мчич, -ча, м. Сынъ мамки.
Незрозуміло нар. Непонятно.
Неминуще нар. = неминуче. Вже ж його неминуще оддавати. ХС. VII. 421.
Оденчичка, -ки, ж. Пришедшая на оденки.
Одружити, -ся. Cм. одружувати, -ся.
Паршивий, -а, -е. 1) = пархатий. Ном. № 1035. Нате і мою мазничку на дьоготь, бо і моя голова паршива. Чуб. І. 264. 2) Плохой, скверный.
Паскудивий, -а, -е. = паскудний.
Пересмалювати, -люю, -єш, сов. в. пересмалити, -лю́, -лиш, гл. Слишкомъ сильно опаливать, опалить.
Роставати, -таю, -єш, сов. в. ростанути, и ростати, -тану, -неш, гл. Таять, растаять. Під тобою лід ростає, а підо мною мерзне. Ном. № 2135. Тричі крига замерзала, тричі роставала. Шевч. 111. Упав сніжок на обмежок та вже й не ростане. Мет. 50.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАРОЇК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.