Годунець, -нця, м. = годун.
Жлу́кто, -та, с. Родъ кадки, выдолбленной изъ цѣльнаго дерева, какъ улей- безъ дна; служить для бученія бѣлья или полотна. Жінка приводить його (чорта) до жлукта та й каже: «ставай раком у жлукто!» Чорт уліз у жлукто. Ум. жлу́ктечко.
Задніпря́нець, -нця, м. Житель заднѣпровья.
Зостановити, -влю́, -виш, гл. = зоставити. Його сонного будили, не збудили, там його в неволі й зостановили.
Ляши́льник, -ка, м. Человѣкъ, дѣлающій знаки на полѣ, чтобы не было обсѣвокъ.
Марму́за, -зи, об. 1) = мармиза. 2) Неотеса, грубый человѣкъ? На вгороді гарбузи, — нема мого мармузи (о парнѣ).
Повидумувати, -мую, -єш, гл. = повигадувати. Отсе три дні панські одбудеш, а четвертий за подушне, п'ятниця й субота якісь толочні повидумували.
Поперев'язувати, -зую, -єш, гл. Перевязать (многихъ). Поперев'язувала старостів рушниками.
Поперековий, -а, -е. Поясничный. поперекові кістки. Поясничные позвонки.
Славетник, -ка, м.
1) Славный, прославленный человѣкъ. Чому славетникам, тим шейхам, тим емирам так, як йому, Бог жизні не являвся?
2) Въ прежнее время: мѣщанинъ. Нема її в славетників-міщан. Наші крамарі-славетники.
