Ачхи! меж. Чихъ! (Подражаніе чиханію). Хоч табаки понюхаю! —... Нюхнув та — ачхи!
Брязкотіти, -чу, -тиш, гл. = брязчати. А він собі як став грошима брязкотіти. Я брязкотів кайданами важкими.
Жа́ліб, -лобу, м. Скорбь. Стали в тузі її питати: Ой чи не приймеш гостей до хати? Вона їм каже: Жаліб великий, що ся не хоче вже знати з ніким.
Закмети́ти. Cм. Закмічувати.
Зміркуватися, -куюся, -єшся, гл. Сообразить, собраться съ мыслями. От мов і хочуть спитаться та не зважуться; хочуть говорити, не зміркуються.
Краще нар. Лучше.
Поголодити, -джу́, -диш, гл. Оставить голодными (многихъ). Ти моїх жанцов поголодала.
Покивання, -ня, с. Киваніе. Зробив притчу з нас в язиціх, покивання глави в людях.
Пообважуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Набрать много тяжести на возы.
Штама, -ми, ж. Стволъ, стебель растенія.
