Ві́хола, -ли, ж. 1) Мятель, вьюга. Зіма буде з віхолами та лютими морозами. Ґави сідають купами, — буде віхола. 2) Грозовая буря.
Жоно́ха, -хи, ж. = жінка. Взяв я жоноху — чисшу водоху, взяв я сватове — з моря ракове.
Зрана нар. Поутру, съ утра. По закутках зрана до вечора стоять діди.
Лі́сочка, -ки, ж. Ум. отъ ліска.
Ніжи сз. = ніж. Воліла би-сь в мене той ніж вгородити, ніжи-сь мала то до мене слово вимовити.
Оберка, -ки, ж. Значекъ для отмѣтки своей овцы предъ выгономъ въ полонину — дыра въ ухѣ овцы.
Перемірати, -раю, -єш, гл. Умирать. Хто перебірає, той голодом перемірив.
Плавочок, -чка, м. Ум. отъ плав.
Табачник, -ка, м. Нюхающій табакъ, приготовляющій или продающій его.
Червінець, -нця, м. Червонецъ. Червінець хоць маленький, але важкенький. Ум. червінчик. Червінчики бряжчать.
