Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

парити

Парити, -рю, -риш, гл. 1) Парить, распаривать, размачивать, размягчать на огнѣ, въ горячей водѣ. А свекорко дубиноньку паре. Грин. III. 303. Білі руки в окропі парить. Н. п. Кадук парив твою матір. Чуб. V. 427. 2) безл. Парить. Душно, так і парить. Ном. 3) Бить розгами. Цю Ганну раз таки і в волости парили. Грин. І. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 96.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРИТИ"
Безбояззя, -зя, с. Безстрашіе, отвага, безбоязненность.
Відлупити, -ся. Cм. відлуплювати, -ся.
Гвардія, -дії, ж. Гвардія. А паничів у гвардію. Шевч. 417. Царська гвардія. Мир. ХРВ. 133.
Клепайло, -ла, м. Тотъ, который клепле. Cм. клепати.
Куртка, -ки, ж. Короткое мужское одѣяніе: родъ кафтана или родъ казакина съ тальею и узкимъ стоячимъ воротникомъ; возлѣ Львова — полотняная одежда только до пояса. Гол. Од. 17, 54, 44.
Леґува́ти, -ґую, -єш, гл. Завѣщать.
Літа́вка, -ки, ж. = літайка. Вх. Лем. 432.
Лу́щити, -щу, -щиш, гл. Снимать кору, шелуху, кожицу (съ плодовъ, яицъ). 2) Колотить. Піймав і давай лущити йому боки києм. О. 1862. X. 36. Запорожці... татар і туркоту лущать. Стор. МПр. 43. 3) Брать (о деньгахъ). Лущитимуть з нас грошики, та й ні гадки! Мир. ХРВ. 386.
Нариґува́ти, -ґую, -єш, гл. Плохо написать, нацарапать. Бач, як нариґлював письмо. Волч. у.
Терник, -ка, м. Собраніе терновыхъ кустовъ. Терник був густий. Драг. 341. Ум. терничо́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.