Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

парахвіянка

Парахвіянка, -ки, ж. Прихожанка. Ум. парахвія́ночка. Та нехай знає твоя дочка, що то моя парахвіяночка, попа молодого, — священника свого. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 96.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРАХВІЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРАХВІЯНКА"
Вудлище, -ща, с. Удилище. Піду вудлище вирубаю. Св. Л. 50.
Дока́зчиця, -ці, ж. Уличительница.
Кува! меж. Подражаніе крику грудного ребенка.
Люди́нячий, -а, -е. Какъ у человѣка, человѣческій. Пика людиняча. Полт. у. Що воно ото таке намальовано? Людиняча голова на товарячих ногах. Лубен. у.
Наставати, -стаю́, -єш, сов. в. настати, -стану, -неш, гл. Наставать, настать, наступать, наступить. Треба зачинати шаткувать на сьомім дні, як молодик настане. Ном. № 300. Що далі на світі, більш біда наставає. Ном. № 961. Поляжемо, — по нас настануть люде, що прах німий наш воскресять ділами. К. ЦН. 241.
Півсьома числ. Шесть съ половиной.
Підгорля, -ля, с. 1) Подгрудокъ у рогатаго скота. Вх. Лем. 449. 2) Нижняя горизонтальная часть ярма. Чуб. VII. 405.
Помогоричити, -чу, -чиш, гл. Угостить могорычемъ.
Пропихати, -ха́ю, -єш, сов. в. пропхати, -пхаю, -єш, гл. Пропихивать, пропихнуть.
Упіл нар. Пополамъ. Переломити руку, або ногу впіл. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАРАХВІЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.