Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пластати

Пластати, -таю, -єш, гл. 1) Ползти, пробираться ползкомъ, взбираться; идти увязая ногами. Борз. у. Пісок його (силящагося пройти по песку льва) так і засипа; той пластав, пластав та так і пропав. Драг. 303. Пластунами, кажуть, звались за те, що... все вештались по плавнях, і як більше їм приходилось місить грязь, ніж ходить по сухому, сиріч пластать, то й звались пластунами. О. 1862. II. Кух. 61. 2) Подкрадываться. Дивлюсь, аж тхір пласта до курей. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАСТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАСТАТИ"
Білявка, -ки, ж. Бѣлолицая, бѣлокурая, блондинка. Гол. II. 432. Ой не піду до білявки, не піду. Pauli. II. 189. Ум. білявонька, білявочка.
Гончари́ще и ганчари́ще, -ща, м. Ув. отъ гончарь. Грин. ІІІ. 683.
Качиний, -а, -е. Утиный. Це качине яйце. Канев. у.
Лахмай, -мая, м. Оборвышъ. Піди, голяк, піди, лахмай, піди сполощися. Чуб. V. 1042.
Під'язичниця, -ці, ж. Родъ дѣтской болѣзни. ЕЗ. V. 83.
Плесно, -на, с. Плесна, плюсна, metatarsus. Конст. у. Вх. Зн. 50. Желех. пле́сна. Плесневыя кости. Н. Вол. у.
Полагода, -ди, ж. 1) Исправленіе. 2) Улаженіе (спорнаго дѣла, ссоры). Вх. Лем. 452.
Пообпадати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и обпасти, но во множествѣ.
Утручання, -ня, с. Вмѣшательство. Хай розійдуться, коли судилось, та без мого втручання до них. Г. Барв. 539.
Химородниця, -ці, ж. Колдунья, вѣдьма. Нѣжин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛАСТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.