Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пластати

Пластати, -таю, -єш, гл. 1) Ползти, пробираться ползкомъ, взбираться; идти увязая ногами. Борз. у. Пісок його (силящагося пройти по песку льва) так і засипа; той пластав, пластав та так і пропав. Драг. 303. Пластунами, кажуть, звались за те, що... все вештались по плавнях, і як більше їм приходилось місить грязь, ніж ходить по сухому, сиріч пластать, то й звались пластунами. О. 1862. II. Кух. 61. 2) Подкрадываться. Дивлюсь, аж тхір пласта до курей. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАСТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАСТАТИ"
Гнівничка, -ки, женск. р. отъ гнівник. Желех.
Дровово́з, -за, м. Работникъ на сахарномъ заводѣ, возящій дрова. Н. Вол. у.
Зашамоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Зашелестѣть, зашуршать. В сінях щось зашамотіло. Мир. Пов. І. 158
Мудря́ха, -хи, ж. Названіе одного изъ родовъ плахти. Черниг. у.
Нана́дити, -джу, -диш, гл. Наловить рыбы удочкой. Желех.
Непристойний, -а, -е. Неприличный. Желех.
Підтрухти, -ну, -неш, гл. Подгнить (о деревъ).
Приворожити Cм. приворожувати.
Прилюбляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прилюби́ти, -блю, -биш, гл. 1) Плѣнять, плѣнить, пріобрѣсти любовь чью. Желех. 2) Только несов. в.? Любить. Тоді ж покупив він... і ту шапку чорну, що він її дуже прилюбляє. МВ. ІІІ. 135.
Угадьків, -кова, -ве Принадлежащій отгадчику. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛАСТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.