Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плашкуватий

Плашкуватий, -а, -е. О дровахъ: изъ широкихъ полѣнъ, плахъ. Дріва шишкуваті. Вх. Зн. 50.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАШКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАШКУВАТИЙ"
Вихта, -ти, ж. Отработокъ натурою въ видѣ добавленія къ условленной денежной платѣ (при наймѣ земли). Вас. 205.
Відрадість, -дости, ж. Отрада, утѣшеніе. АД. I. 91. Ой молодосте, відрадосте! Н. п. Шукав одрадости між козаками. К. ЦН. 175. Cм. відрада, відрадність.
Грабарюва́ння, -ня, с. Землекопаніе.
Дзьо́бня, -ні, ж. = Дзьоблинка. Шух. I. 124. Гол. Од. 68.
Зичли́вий, -а, -е. Доброжелательный. Доле ж моя нещаслива, чом ти мені не зичлива. Гол. І. 307.
Повагом нар. Медленно, не спѣша, протяжно. Не хапайсь пісні співать — повагом! Ном. № 9650. Стали по душі дзвонити во всі дзвони та повагом, та жалібно. ЗОЮР. II. 285. А ніч іде, іде собі повагом. К. Іов. 15.
Пообсмажувати, -жую, -єш, гл. Обжарить (во множествѣ).
Шараґи, -раґ, ж. Стоячая вѣшалка. Гайс. у. Таращ. у.
Шашина, -ни, ж. Родъ растенія? Ізправлю ей хижку із самой шашини, не треба єй буде на зиму перини. Гол. III. 401.
Шепеляти, -ля́ю, -єш, гл. Шепелявить. Він (жид) говорив по український не шепеляючи. Левиц. Пов. 179.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛАШКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.