Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плахтина

Плахтина, -ни, ж. = плахта, также небольшая или плохая плахта. Г. Барв. 451.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАХТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАХТИНА"
Валява, -ви, ж. Множество. Лубен. Александр. у. Валява жидів іде з школи. Залюбовск. Валявою йдуть люде. Чер. у. Снігу валява. О. 1861. V. 71. Такого валява риби. Мнж. 176.
Кияхуватий, -а, -е. О просѣ: кияхувате просо — то просо, кисть котораго собрана вмѣстѣ, всѣ вѣточки прижаты. Мнж. 184.. Cм. кийкуватий.
Мовчу́щий, -а, -е. = мовчазний. Мовчущий був такий, тільки зо мною... розмовляє. Г. Барв. 355. Мовчущі як земля. МВ. (О. 1862. І. 98).
Обложенець, -нця, м. Осажденный.
Перегадати, -даю, -єш, гл. Передумать. Всі думки вже передумала, всі гадки перегадала.
Рискаль, -ля, м. Заступъ. Хиба тобі вже розв'яже рискаль та лопата. Гол. І. 290. То Костюшко, то москаль сварилися за рискаль. Гол.
Світлуха, -хи, ж. 1) світлуха. Древесно-уксусная кислота, получаемая при гонкѣ смолы и дегтя. Ум. світлушка. Вх. Пч. I. 9. 2) мн. світлухи. Раст. Carthamus tinctorius L. ЗЮЗО. I. 116. Анн. 87.
Стервезний, стервенний, сте́рвенський, -а, -е. Тоже, что и стервин, но въ усиленномъ смыслѣ. Употребляется какъ, ругательство. Стерво стервезне, стервенний хлопець, стервенська дитина. Лохв. у.
Умочок, -чка, м. Ум. отъ ум.
Чморкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ чмо́ркати. Чморкнула вода. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛАХТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.