Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плем'я 2

Плем'я 2, -м'я и -мени, с. 1) Племя, поколѣніе, родъ, потомство. Иногда объ одномъ лицѣ въ значеніи родственникъ. Приїздить він до дядька, а дядина побачили та й кае: «це ж наше плем'я їде». Мнж. 59. 2) Племя, народъ. В ті давні часи український народ жив невеличкими племенами. Левиц. І. Перші кн. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЕМ'Я 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛЕМ'Я 2"
Бузувірка, -ки, ж. = безувірка. У, як би я піймала отту бузувірку, я б їй голову одтяла, щоб не кидала матері. Кв.
Гостри́ло, -ла, с. Приборъ для точенія косы. Черк. у.
Заборя́нин, -на, м. Работникъ, идущій по принужденію на работу для уплаты податей. Cм. забір. Пішли застряне купою на степи. О. 1861. XI. 111.
Залескоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Запищать (о кобчикѣ). Кібчик залескотів, спускаючись на березу.
Позарани нар. Послѣзавтра. Позарани будеме мати сьвато Спаса. Вх. Лем. 452.
Попутник, -ка, м. Раст. Plantago major L. ЗЮЗО. І. 131.
Потеря, -рі, ж. Порча, вредъ. Він остався на дорозі, бо йому трапилась потеря: упряж порвалась. Борзна.
Пунтове, -вого, с. Земскій сборъ на почтовыхъ лошадей. Кременч. у.
Стукотнеча, -чі, ж. = стукнява.
Товкачка, -ки, ж. = товкач. Ум. товкачечка. Сим. 210.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛЕМ'Я 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.