Барноха, -хи, ж. Корова темносѣрой масти.
Зави́чка, -ки, ж. = звичка. бра́ти зави́чку. Привыкать, имѣть обыкновеніе. Я й завички не брала удень спати.
Закля́чуваний, -а, -е. ? ши́ло закля́чуване. У сапожниковъ: шило для подшивки лубковъ.
Зво́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. звести́ся, -ду́ся, -де́шся, гл. 1) Сводиться, свестися. — з ума́. Сходить съ ума. Ой синочку мій, дитино моя! Не пий рано горілочки, — зведешся з ума. — з хазя́йства. Обѣднѣть, разстроить свое хозяйство. Козачці Марусі Горбоносисі не пійшли в руки свині. Звелась вона з свиней. 2) Взводиться, взвестися. 3) Подниматься, подняться. Рука на тебе не зведеться. О лошади: подниматься, подняться на дыбы. Як звівся кінь, то так і перекинув воза. 4) Становиться, стать хуже, приходить, прійти въ упадокъ, вырождаться, выродиться, истребляться, истребиться; бѣднѣть, обѣднѣть. Чим рік, то вже зводиться пшениця. Велетні тепер звелись. Були в моїй хаті таркани, та звелися, тепер немає. Бодай його корінь звівся! Звелось у нюю хазяйствечко. За Хмельницького Юрася пуста стала Україна, звелася. До нитки звівся мій козак усе на панщині проклятій. Усе позбував, усе попропивав, — звівся ні на що. зве́стися ні нащ́о. Придти въ совершенный упадокъ, совершенно испортиться и пр. неха́й воно́ зведе́ться. Пропади оно! Не прядеться, нехай воно зведеться!
Ніцька прилаг. Въ выраженіи. ніч ніцьку. Всю ночь.
Претінка, -ки, ж. = прутинка? Зашуміла шабелечка, як з ліса претінка.
Придибашка, -ки, ж. Приключеніе, происшествіе. Хвалить Бога, що ти приїхав, а то я тут турбувалась — чи не лучилась тобі ізнову яка придибашка, що так довго не було.
Татарченя, -няти, с. = татарча. Ум. татарченятко.
Тратувати, -ту́ю, -єш, гл. Портить, топтать. Тратує озимину худоба, бо земля мокра.
Цілити 2, -лю, -лиш, гл. Цѣлить, мѣтить. Цілив в ворону, та попав в корову.
