Забавля́тися, -ля́юся, -єшся, с. в. заба́витися, -влюся, -вишся, гл. 1) Забавляться, забавиться, развлекаться, развлечься. Прийде нічка осінняя, — ні з ким забавлятись. 2) Замедляться, замедлиться, задерживаться, задержаться, замедлить. Прощай, милий мій синочку, да не забавляйся, за чотирі неділоньки додому вертайся. Пусти, мати, погуляти, я не забавлюся, — тільки хлопців потуманю і назад вернуся. Воно ще не світа, але день не забавиться.
Зао́рювати, -рюю, -єш, сов. в. заора́ти, -рю́, -ре́ш, гл. 1) Запахивать, запахать. но́сом заорати. Упасть лицомъ внизъ. Упав так, що аж носом заорав. 2) Начинать, начать пахать. В той день ідуть заорювати. Зао́рювати (в понеділок) не можна.
Знаття, -тя́, с. Знаніе. Бува там, у громаді, якесь знаття потайне, що прочуває непевну правду доразу. І. 96). коли б, як би знаття́. Если бы было извѣстно. Як би знаття, що в кума пиття, то б і дітей забрав.
Кавзувати, -зу́ю, -єш, гл.
1) Порицать, бранить. Кавзує мене межи люди. Cм. кабзувати 2.
2) Жаловаться, роптать, выражать свое неудовольствіе.
Качористий, -а, -е. . качористі вилочки Названіе особаго рода вышиванья въ Галиціи.
Оббрехати Cм. оббріхувати.
Повідтуляти, -ля́ю, -єш, гл. Открыть (во множествѣ).
Понакуповувати, -вую, -єш, гл. Накупить (во множествѣ). Боже мій! Чого се понакуповували? Я сюю не хочу. Понакуповували хліба та мали його з баришем продавати.
Серпик, -ка, м. Ум. отъ серп.
Співець, -вця, м. 1) Пѣвецъ. Співець славутний Митуса. Замовк співець. 2) Поэтъ.
