Бриндзяник, -ка, м. Лепешка съ бриндзою.
Галас, -су, м. Крикъ, шумъ, вопль. Зареготались нехрещені.... гай обізвався; галас, зик, орда мов ріже.
За́єчка, -ки, ж. Зайчиха.
Запе́кати, -каю, -єш, гл. = запроторити. Десь її далеко запекав.
Зраділий, -а, -е. Обрадовавшійся. Боже, гарно!... токоче її зраділе серце.
Лагодливий, -а, -е. Сговорчивый, миролюбивый.
Лиза́тися, -жуся, -жешся, гл. 1) Лизаться. 2) Подлизываться, заискивать. Він усе коло панів лижеться. Хлопець не дурний: котком лижеться біля старих.
Пригребиця, -ці, ж.
1) Погребница, передняя часть погреба, сводъ надъ ступеньками, ведущими въ погребъ.
2) Входъ въ помѣщеніе съ гончарнымъ горномъ.
3) У колесниковъ: входъ въ яму, служащую для склада топлива и сообщенія съ топкой.
Розшукати, -ся. Cм. розшукувати, -ся.
Толок, -ка, м.
1) = толк = товк. Треба брехні толок дать. Ну, та той же старий чоловік, — тому б же на толок молодого наставляти. випасти, спасти на то́лок. Придти на умъ, въ голову. Шось як загуде, як зашумить поуз хату, а тому хлопчикові і випало на толок вийти подивиться. Йому не спади на толок.
2) Брусъ, которымъ утрамбовываютъ землю для тока.
