Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плахотка

Плахотка, -ки, ж. Ум. отъ плахта.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАХОТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАХОТКА"
Болезність, -ности, ж. Болѣзнь. Драг. 29.
Вдовенко, -ка, м. = удовенко.
Запашни́й, -а́, -е Душистый, пахучій, ароматный. Запашний васильок три запахи має. Чуб. V. 487.
Конич, -ча, м. = конюшина. Вх. Лем. 426.
Милосе́рдний, -а, -е. Милосердный. Дав єсь волю серцю мому, милосердий Боже! Чуб. V. 3. Приручаю тебе, серденятко моє, милосердному Богу. Мет. 25.
Нана́шко, -а, м. Крестный отецъ. О. 1861. X. Свидн. 55.
Напосі́сти, -ся. Cм. напосідати, -ся.
Нашептати Cм. нашіптувати.
Панахидник, -ка, м. Служащій панихиду. Оце канючить, наче панахидники в проводи.  
Стрімкий, -а, -е. 1) Высокій, тонкій и високій; крутой. Стрімка хата. Канев. у. Цей причілок дуже стрімкий. 2) Стоймя стоящій (о пахоти). Як кидаєш зерно на стрімку ріллю, то зерно западає глибоко. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛАХОТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.