Варитися, -рюся, -ришся, гл.
1) Вариться. Де на двох вариться, — третій поживиться.
2) Быть въ нетерпѣніи, быть не въ состояніи спокойно выждать. Росказую їм (синам) і про те, і про друге.... Отже мій Андрійко хутко і заскучає; так він і вариться: очі собі тре і позіхає, і зітха. «Пустіть уже, мамо!» проситься.
Замнятня́, -ні́, ж. = зам'ятня.
Зда́лека, зда́леку, нар. Издали, издалека. А то лихо, що боюсь, хоч здалека подивлюсь. Здалеку най ся гріє квасоля, бо пригорить.
Кальний, -а, -е. Грязный, нечистый. В ремесника золота рука, та кальний рот. Як загнали ляхів в кальнії болота. Шлях кальний, — коні ледве-ледве сунуть. Cм. калний.
Кукоблитися, -блюся, -бишся, гл. = кукобитися. Старенька кукоблиться то до тієї паски, то до другої.
Натще нар.
1) Натощакъ.
2) Напрасно. Не натще зветься той ліс Чичисбеєвим.
Плужити, -жу, -жиш, гл.
1) Пахать плугомъ. Плужили, волочили та сіяли.
2) Везти, идти хорошо. Поки щастя плужить, поти й ворог служить. Не плужило йому якось: чи скотину заведе, чи свининку, чи кобилу... — гледи й подохне, або вовк поїсть.
Попоогризатися, -заюся, -єшся, гл. Много огрызаться.
Птукач, -ча, м. Горлинка, Turtus auritus. Cм. горлиця.
Тилилички меж. для выраженія игры на скрипкѣ.
