Виложка, -ки, ж. Ум. отъ вилога.
Вип'Ясти, -ся. Cм. випинати, -ся.
Жилля́р, -ра́, м. Крестьянинъ-земледѣлецъ, не имѣющій земли, бобыль.
Зв'я́нути, -ну, -неш, гл. Завянуть. Травою зв'яло моє тіло.
Згрі́зна нар. Грозно. Не говоріть згрізна до мене.
Колоти, -лю, -леш, [p]одн. в.[/p] кольну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Колоть. В серце коле. Голкою колов. Піде вогонь од ноги по тілу, — кольне аж у голові.
2) Бодать. Рогата скотина вдасться, то всіх коле. Коли б свині роги, то б усіх поколола.
3) Убивать, закалывать. (Гайдамаки) прибігли туди, давай колоть орендаря і всіх жидів.
4) Рѣзать (свиней).
5) Раскалывать. Тріски колоти.
Крижатий Cм. крижастий.
Позакурювати, -рюю, -єш, гл.
1) Закурить (о многихъ). Позакурювали люльки.
2) Закоптить (во множествѣ).
3) Запылить (во множествѣ). Одежу позакурювали в дорозі.
Почеревщина, -ни, ж.
1) Пухъ на брюхѣ у животныхъ.
2) Плата или угощеніе проституткѣ.
Тирхатий, -а, -е. 1) О деревѣ: раскидистый.
2) Растормошенный, небрежный, неряшливый.
