Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плачинда

Плачинда, -ди, ж. Родъ слоеной лепешки. Славяносерб. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАЧИНДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАЧИНДА"
Вилляти, -ляю, -єш, гл. — вилити. Де ж тая барилочка, що виллята горілочка? Грин. ІІІ. 661.
Лі́рика, -ки, ж. Лирика, лирическая поэзія. Сказав, шо я в ліриці з кожним німецьким поетом мірятись можу. Федьк. Пов. XIII.
Межи́річчя, -чя, с. Водораздѣлъ, междурѣчье.
Незграбний, -а, -е. Неловкій, неуклюжій, неповоротливый.
Підпідьомкання, -ня, с. Крикъ перепела.
Повідкочувати, -чую, -єш, гл. Откатить (во множествѣ). Повідкочуй оте каміння далі.
Прислівник, -ка, м. = прислів'я. Вх. Лем. 456.
Розчвакати, -каю, -єш, гл. Расквасить. Він йому так пику й розчвакав. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Удармицю нар. Напрасно. Вх. Зн. 5.
Щакати, -ка́ю, -єш, гл. Раскалывать (дерево). Не рубай, не щакай зеленого дуба. Гол. II. 553.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛАЧИНДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.