Ваджуватися, -джуюся, -єшся, гл. — до кого. Привязываться, приставать къ кому.
Відправа, -ви, ж.
1) Богослуженіе, служеніе. Кончилась відправа, вона (панночка) пішла з церкви. Попи добилися копійки і за одправи принялись. відправу правити, чинити. Служить (въ церкви). Почали велику одправу правити. Сліпий старець чинить у дому Божому одправу.
2) Отпускъ. Козак молоденький о відправу просить: «пусти ж мене, пане, звідси на Волиня».
За́відка, -ки, ж. Въ пловучей сукновальнѣ, помѣщаемой на лодкахъ: передняя, меньшей величины лодка, на которую упираются валы колесъ.
Закраша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. закра́сити, -шу, -сиш, гл. Украшать, украсить. Мак у городі всі квітки закрашає. . Ой у лузі калина увесь луг закрасила. Ой что, чого усі могилки корогвами закрашено? Скрипки й цимбали закрасили шовком. Тільки його закрасили брівоньки чорненькі. Хата рушниками закрашена. Хатки, садочками закрашені. Одна чорнобрива, та всіх закрасила.
Обрубляння, -ня, с. Кожаныя или сафьянныя украшеніи въ видѣ бордюровъ или кантовъ по краямъ сѣделки.
Прогорнути Cм. прогортати.
Пухлина, -ни, ж. = пухлятина.
Ралити, -лю, -лиш, гл. Пахать ралом поперегъ пахоты плугомъ. Зробив рало і пішов ралить. Василь стає в людей багачів орати, ралити, сіяти.
Стервин, -на, -не. Относящійся къ падали. Оце стервиного батька сини.
Усещедрість, -рости, ж. Щедрость въ высшей степени.
