Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пластів'я

Пластів'я, -в'я, с. Пластъ, слой; слой срубленныхъ вѣтвей. Вх. Зн. 50.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАСТІВ'Я"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАСТІВ'Я"
Бросток, -тка, м. Отпрыскъ, отростокъ. К. (Желех.). Ум. бросточок.
Гур-гур, меж. звукоподражаніе грохоту. Гур-гур-гур! щось страшно загуркотіло, (їдучи) по під вікнами й стихло. Левиц. Пов. 317. А тут грім помаленьку: гур-гур-гур. О. 1862. V. 80. У М. Вовчка о разсыпавшихся бусахъ. Як ірвоне з себе коралі дорогі — геть одкинула, — тільки вони гур-гур, роскотилися. МВ. ІІ. 160.
Дибитися, -биться, безл. Становиться дыбомъ. Волосся почало дибитись.
Закавча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Запищать.
Навманя́ки́ нар. Намекая. Навманяки буряків, щоб капусти дали. Ном. № 5700.
Навози́ти 2, -жу́, -зиш, гл. = понавозити. Зо всього світу навозили у замок найдорожчих напитків. Стор. МПр. 67.
На́рівно нар. Одинаково. Нарівно жалко (усіх діток). Ном. № 9215.
Погріхувати, -ху́ю, -єш, гл. Напрасно обвинить, заподозрить. Погріхували на його дурно, що він яблука покрав. Борз. у.
Постогнати, -гну, -неш, гл. Постонать нѣкоторое время.
Розбризкуватися, -куюся, -єшся, сов. в. розбризкатися, -каюся, -єшся, гл. 1) Разбрызгиваться, разбрызгаться. 2) Разбиваться, разбиться (о волнахъ). (Хвилі) розбризкуються об скелі. О. 1862. IX. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛАСТІВ'Я.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.