Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

байчар

Байчар, -ра, м. Болтунъ, сплетникъ. Вх. Лем. 389.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 22.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙЧАР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАЙЧАР"
Вус, -са, м. см. ус.
Недоум, -ма, м. Незрѣлый умомъ, глуповатый. Старий промовив: недоуми, занапастили божий рай. Шевч. 408.
Осаул, -ла, м. = осавул.  
Перемочити, -ся. Cм. перемочувати, -ся.
Поближчати, -чаю, -єш, гл. Приблизиться, стать ближе.
Потьопати, -паю, -єш, гл. Пойти, шлепая по грязи.
Слюга, -ги, ж. = сльота. Не лізь в очі як слюга. Ном. № 2757.
Ужахнути, -ну́, -не́ш, гл. Испугать. На мене сіла розставляли, вжахнули душу мою вбогу. К. Псал. 35.
Уклюнути, -ну, -неш, гл. Клюнуть. Ні одна риба не вклюнула.
Церковний, -а, -е. Церковный. Вдарено в церковного дзвона. Мир. Пов. II. 77. го́лий, як церко́вна миш. Крайній бѣднякъ. Ном. № 1519.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАЙЧАР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.