Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плачливий

Плачливий, -а, -е. 1) Плаксивый. 2) Плачевный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАЧЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАЧЛИВИЙ"
Двійля́чий, -а, -е = Двійловий.
Забія́ка, -ки, м. Убійца, разбойникъ. Ти сучий син волоцюга, забіяка, злий катюга, нічого о собі не дбаєш, о розбою помишляєш. Чуб. V. 233.
Невправка, -ки, ж. Невозможно справиться съ чѣмъ.
Нирцем нар. Ныряя.
Перегуснути, -ну, -неш, гл. Слишкомъ загустѣть.
Платитися, -чу́ся, -тишся, гл. Оплачиваться. Чуже личко ремінцем платиться. Ном. № 9688.
Понапорювати, -рюємо, -єте, гл. То-же, что и напороти, но о многихъ. Понапорювавши гороху повні пазухи, ідуть собі, горох їдять. Св. Л. 140.
Поспихати, -ха́ю, -єш, гл. Спихнуть (многихъ). Я вас із неба поспихаю. Котл. Ен.
Хававкання, -ня, с. Крикъ перепела. Шейк.
Чабанський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный пастуху овецъ. Чабанська собака. О. 1862. X. 45.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛАЧЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.