Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плачущий

Плачущий, -а, -е. Плачущій. І пригадалася йому та дівчина плачуща. МВ. (О. 1862. І. 75).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАЧУЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАЧУЩИЙ"
Бундячитися, -чуся, -чишся, гл. = бундючитися. Возний, — так і бундячиться, що помазався паном. Котл. Н. П. 387.
Вистругати Cм. вистругувати.
Гарматій, -тія, м. = гармаш. Желех.
Заглу́шувати, -шую, -єш, гл. = заглушати. Усякий чоловік заглушує своє горе: хто п'янством, хто скнаростю, а сей, бач, казками. Г. Барв. 311.
Залулу́кати, -каю, -єш, гл. О ночныхъ хищныхъ птицахъ: закричать. Залулукала сова. Залулукав леліт. Вх. Зн. 33.
Коць, -ця, м. 1) Коверъ. Вас. 172. А коць важний з розводами, і посередині великий орел. Кв. Ну, тепер, діти, несіть жне до церкви. От ми положили його на коць та й понесли. Стор. 2) Одѣяло тканое — шерстяное, шелковое. Гол. Од. 82. Ліжко, заслане мняким шовковим коцем. Мир. ХРВ. 315.
Люсува́ти, -сую, -єш, гл. Шипѣть, кипѣть; гасить известь. На вапну налили води, то вона й люсує. Вапно люсувати.
Нахрякати, -каю, -єш, гл. = нахаркати.
Отарапатіти, -тію, -єш, гл. = оторопатіти. Конот. у.
Перть, -ти, ж. Тропинка, по которой гоняютъ овецъ. Вх. Зн. 48.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛАЧУЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.