Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плачущий

Плачущий, -а, -е. Плачущій. І пригадалася йому та дівчина плачуща. МВ. (О. 1862. І. 75).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 193.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАЧУЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАЧУЩИЙ"
Гри́пик, -ка, м. Та часть скрипки, гдѣ привязаны струны, за подставкою. Новомоск. у.
Ґреґо́рний, -а, -е = Моторний. Вх. Зн. 13.
Жи́течко, -ка, с. Ум. отъ жито.
Кужмарки, -рок, мн. = кузьмірки. Ив. 49.
Підвал, -лу, м. 1) ? 2) у підвал. Безъ разбору, сплошь. Зсапувала все в підвал. Сосниц. у.
Побовтати, -таю, -єш, гл. Взболтать. Побовтала глечики з молоком.
Похотітися, -четься, гл. безл. Захотѣться.
Скрутіль, -ля, м. 1) = скрутій. Гол. Од. 35. 2) Свернутый пучекъ соломы. Гол. Од. 49.
Уретно нар. Скучно, печально. Самому уретно в хаті. Вх. Зн. 73.
Французка, -ки, ж. Француженка. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛАЧУЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.