Котитися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Катиться. І по сей бік гора, і по той бік гора, а між тими крутими горами котилась зоря. Піт з його котиться.
2) Раждать (о кошкѣ, овцѣ и зайцѣ). Кішка, то вже звір і навіть не несеться, а котиться.
3) Клубиться (о дымѣ, туманѣ). Туман яром котиться, дівці гулять хочеться.
Му́ляти, -ляю, -єш, гл. 1) = мулити. Муляє чобіт. Щось муляє під коліном: я лап, — і намацав каблучку. 2) — очима. Мигать глазами, то закрывать, то открывать глаза. Ходить та все муляє очима, все заплющає.
Неможливість, -вости, ж. Невозможность.
Озиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. озватися, -звуся, -вешся, гл.
1) Отзываться, отозваться, заговорить. Де ти, милий, чорнобривий, де ти, озовися. Озоветься старший брат до середульшого словами. Дума. Не так розмовляє, як озивається до нас ласкавим голосом.
2) — за кого. Высказываться, высказаться за кого, въ пользу кого. Козацьке військо надвоє розбилось: за Лободу озвались сивоусі, а за царя свого, за Наливая, цвіт молодецький.
Окучка, -ки, ж. У охотниковъ: огорожа изъ прутьевъ около утинаго гнѣзда. (для поимки птицы).
Перечіпка, -ки, ж. Ум. отъ перечепа.
Поливка, -ки, ж. 1) Соусъ, подливка. Вже двірської поливки хлиснув, а оброкового хліба покушав. 2) Супъ. 3) Каша съ тертымъ коноплянымъ сѣменемъ. Ум. поливочка. Усядь, брате, на лавичку, сербай добру поливочку.
Ранник, -ку, ж. Раст. a) Lysimachia vulgaris L. б) Paris quadrifolia L. в) Plantago major L. г) Scrophularia aquation L. д) Vincetoxicum officinale L. е) иногда — Convallaria majalis L., но болѣе правильно названіе этого растенія — конвалія.
Струмок, -мка, м. Ручеекъ. Ум. струмочок. Задзюркотіли по улицях струмочки.
Товчення, -ня, с. Толченіе.
