Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмінник

Відмінник, -ка, м. = відміна 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМІННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМІННИК"
Бобирь, -ря, м. Рыба: Acerina rossica Pall, ершъ. Шейк. Вх. Пч. II. 18. Ум. бобирець, бобирчик.
Важенько нар. Ум. отъ важко.
Грахви́н, -на, м. Графинъ.
Засту́пниця, -ці, ж. 1) Замѣстительница. 2) Защитница, заступница. Чуб. III. 255.
Левадний, -а, -е. Относящійся къ леваді. Желех.
Передержування, -ня, с. Сохраненіе на нѣкоторое время. Дати на передержування. Лебед. у.
Попереважувати, -жую, -єш, гл. Перевѣсить (многое).
Поперестелятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. = поперестилатися.
Попідпалювати, -люю, -єш, гл. Поджечь (во множествѣ). Чи вже попідпалювала в грубах? Васильк. у.
Сухарина, -ни, ж. = сухарь. Ой вечеряй, моя мати, сухі сухарипи. Мил. 80.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМІННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.