Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відмінник

Відмінник, -ка, м. = відміна 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМІННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДМІННИК"
Ватрище, -ща, с. = ватра. Желех.
Гегепнутися, -пнуся, -нешся, гл. То же, что и гепнутися, но еще сильнѣе.
Двійча́стий, -а, -е. Раздвоенный. Тобі любіща моя псальма, ніж віл на жертву круторогий, ніж тук його серед багаття, і в ратицях двійчастих ноги. К. Псал. 157.
Каменястий, -а, -е. = каменистий. Господь сорок літ не допускав їх до обітованої землі..., а водив по камінястій пустині. К. Грам. 60.
Незичливість, -вости, ж. Недоброжелательство.
Очутися, -чуюся, -єшся, гл. = очутитися 1. Вх. Зн. 45.
Побовтатися, -таюся, -єшся, гл. Поплескаться въ водѣ. Побовталась дитина в воді і повеселішала.
Подніпрянщина, -ни, ж. Поднѣпровье.
Пообдимати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и обдути, но во множествѣ.
Пошастатися, -таюся, -єшся, гл. = пошастати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДМІННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.