Булава, -ви, ж. 1) Булава, знакъ гетманскаго достоинства, Оттогді то козаки бобре дбали, бунчук, булаву положили, берися Хмельниченка на гетьманство настановили. До булаті треба голови. 2) = кийок. Мужик прийшов до вовка: лусь, лусь кийком. А лисичка... каже вовкові: «Крути-верти, вовчику, головою, щоб не поцілив сучий син булавою. Ум. Булавка. Булавочка.
Ді́йка, -ки, ж. 1) Сосокъ у коровы. 2) = Дійниця. Як надоїла повну дійку, взяла з неї молока і позамазувала корт дійки.
Дово́дити, -джу, -диш, сов. в. довести́, -веду́, -де́ш, гл. 1) Доводить, довести. От як раз дід довів гайдамаку до тиєї хати. 2) Допускать, допустить, доводить, довести. Нехай Господь скарає того, хто довів до того. Бог його зна, до чого мене Бог доведе. А чи довго матір та ще й доору довести до того, що повірить усьому, що їй стануть росказувати. Нe довести́. Не допустить, не привести. Не доведи мене до сього, Господи! 3) Только несов. в. Предводительствовать. Швачка їми доводив. 4) Доказывать, доказать. Галілей став доводити, що Коперник не дурень і не єретик. А я йому довожу, що все одно. Прокіп мене розважає, доводить мені, що се лихо дочасне. 5) Довести́ до згу́би. Погубить, довести до гибели. Одарка заплакала слізьми та й почала росказувати все: як її замикали на ніч саму у горницю, як страхали і били, як до згуби довели. 6) — до кра́ю, д. краю. Окончить, довести до конца. Доведу уже до краю, доведу, — спочину. Треба краю доводити. 1) — до пуття́. а) Сдѣлать какъ слѣдуетъ. б) = Доводити до розуму. Не довів тебе до пуття. 8) Дово́дити до розуму. Воспитывать. Батько щоб навчав та до розуму доводив. Не той тато, що сплодив, а той, що до розуму довів. 9) Довести́ свого. Поставить на своемъ. Жене б він такеньки не обійшов: я б йому довела свого, побачив би він. 10) — сорома́. Надѣлать сраму, пристыдить. Се чужа сторона доведе сорома.
Завздо́вж, завздо́вжки, нар. = завдовжки.
Пилиповний, -а, -е. = пилипівський. Пилиповне пущіння.
Повипадати, -даємо, -єте, гл. Выпасть (во множеств.). Чи чуєш, дядьку! Щось у тебе з воза повипадало! Зуби... повыпадали.
Просурень, -рня, м. Раст. Crocus reticulatus L. Cм. просерень. б) — гадючий. Bulbocodium ruthenicum Bunge.
Рострусити, -ся. Cм. рострушувати, -ся.
Ростряватися, -ряюся, -єшся, гл. = розстряватися. Пуде душа козацька молодецька з білилі тілом рострявати.
Самописки нар. Безъ посторонней помощи (писать). Самописки навчивсь писать.
