Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пиндючити

Пиндючити, -чу, -чиш, гл. Надувать; выпячивать. Ми попіласті всі, а він один між нас своє пиндючить пір'я біле. Греб. 362. (Пані) пиндючили якіїсь бочки, мостили в пазусі платочки. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИНДЮЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИНДЮЧИТИ"
Байбарзо (т. е. ба і барзо, — подобно байдуже). И очень. Встрѣчено въ выраж.: Він мя має за байбарзо, т. е. онъ мной пренебрегаетъ. Фр. Пр. 19.
Бобрунка, -ки, ж. = бобруниця. Вх. Лем. 393.
Виняток, -тку, м. Исключеніе. Желех.
Відбороняти, -няю, -єш, сов. в. відборони́ти, -ню́, -ниш, гл. Оборонить, защитить. Ну, спасибі, дядьку, що ти мене 'д смерти відборонив, відбороню і я тебе. Рудч. Ск. І. 71.
Етноґрафи́чній, -я, -є. Этнографическій. Позирали скрива на етноґрафичню Україну. К. XII. 125.
Зезю́льки, -льок, ж. мн. Раст. Orchis Morio. L. ЗЮЗО. І. 130.
Невір-земля, -лі, ж. Нехристіанская земля. АД. І. 9.
Покотом нар. Вповалку. Троянці покотом лежали і на дозвіллі добре спали. Котл. Ен. III. 75. В гаю все покотом лежало. Шевч. 334.
Помогати, -ся, гл. = помагати, -ся.
Сіриця, -ці, ж. Раст. Nardus stricta. Вх. Пч. II. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПИНДЮЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.