Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пиндючити

Пиндючити, -чу, -чиш, гл. Надувать; выпячивать. Ми попіласті всі, а він один між нас своє пиндючить пір'я біле. Греб. 362. (Пані) пиндючили якіїсь бочки, мостили в пазусі платочки. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИНДЮЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИНДЮЧИТИ"
Жасми́нний, -а, -е. Жасминный. Жасминними пахощами пахне. МВ. ІІІ. 52.
Задриста́тися, -щу́ся, -єшся, гл. Запачкаться поносомъ.
Заклика́ння, -ня, с. Зазываніе, приглашеніе.
Лузавий, -а, -е. ? По чім ти пізнала, ща нас так назвала? — По кониках лузавих, сіделечках червоних. Чуб. V. 965.
Переглянутися Cм. переглядатися.
Підшивайло, -ла, м. Подлипайло. То підшивайло — підлижеться.
Просвітити, -ся. Cм. просвічати, -ся.
Простилати, -ла́ю, -єш, сов. в. прослати, -стелю́, -леш, гл. Простилать, простлать, разостлать. Я простелю жупанину, ти простелеш хвартушину. Чуб. V. 191.
Пустий, -а́, -е́ 1) Пустой. 2) Пустой, глупый, безсодержательный, легкомысленный. Да ти пусту оце бесіду звів. Федьк. А в козака розум пустий; хоче дівку з ума звести. Грин. III. 259. 3) Ненужный, безполезный. Вх. Зн. 57. Пусте зілля. Сорная трава. Вх. Зн. 57.
Таловина, -ни, ж. Проталина, подтаявшій снѣгъ. Мнж. 193. Десь-не-десь сніжок, більш таловина. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПИНДЮЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.