Витягати, -гаю, -єш, сов. в. витягти, -гну, -неш, гл.
1) Вытягивать, вытянуть, вытаскивать, вытащить. Витягніть Василечка трьома неводами. Марко витяг з кутка кілька табель.
2) Вынимать, вынуть. Шага з кишені панської витягає.
3) Вытягивать, вытянуть, удлинить. Як короткий, то витягнуть.
4) Извлекать, извлечь.
Заміря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. замі́рити, -рю, -риш, гл. = замірятися. Із-під бока шабельку витягає, да на тую калиноньку заміряє.
Латинити, -ню, -ниш, гл.
1) Латынизировать.
2) Окатоличивать. Підклонилися латиненій ляхві.
Наліпи́ти Cм. наліплювати.
Повитісувати, -сую, -єш, гл. Вытесать (во множествѣ). Чи ти вже повитісував кілочки на граблі?
Поворожити, -жу́, -жиш, гл. Погадать. Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити. Переносно: поговорить съ кѣмъ въ секретѣ съ цѣлью устроить что — либо, оказать кому протекцію и пр., устроить, уладить что-либо негласными способами. Попереду він кинувсь до лисиці, щоб тая нищечком у львиці поворожила про його.
Подивувати, -вую, -єш и подивуватися, -вуюся, -єшся, гл. Удивиться. Ніхто й не подивує. А ти, боярине, не подивуй, іди собі инчую пошлюбуй. Подивувався Іван такій жадобі сестриній.
Помишляти, -ля́ю, -єш, гл. Думать, помышлять. Нічого о собі не дбаєш, о розбою помишляєш.
Приодіти, -діну, -неш, гл. Одѣть. Був єм наг і не приоділисте мене.
Усісінько нар. Рѣшительно все.
