Відучати, -чаю, (-чую), -єш, сов. в. відучити, -чу, -чиш, гл. Отучать, отучить.
Еч! меж. = ач. Еч, який гарний! Сам геть, а мені не дає.
Зневолення, -ня, с. Лишеніе свободы; принужденіе.
Кавзувати, -зу́ю, -єш, гл.
1) Порицать, бранить. Кавзує мене межи люди. Cм. кабзувати 2.
2) Жаловаться, роптать, выражать свое неудовольствіе.
Опустіти, -тію, -єш, гл. Опустѣть. В тому селі холера була така страшна, що після неї село зовсім опустіло.
Панування, -ня, с.
1) Владычество, господство. Карає він і царства, і престоли, щоб зупинить неправе панування.
2) Царствованіе.
3) Барская жизнь. Моє панування — гірке горювання.
Пришовка, -ки, ж. = пришивка.
Ректорство, -ва, с. Ректорство, должность ректора. На ректорстві одпасує живіт.
Степ, -пу, м. Степь. Тут тобі, серденько, в степу погибати. Степ широкий. Послала мене мати в степ пшениці жати. Степ і степ, ревуть пороги, і могили-гори. Ум. степо́к, степо́чок.
Тріскотати, -кочу́, -чеш, гл. Трещать.