Винянчити, -чу, -чиш, гл. Выняньчить.
Імня, імени, с. = ім'я. Прибери пня, дай йому імня і з нюю буде чоловік.
На́сит, -ту, м. Насыщеніе. Вкинутись... у ту ідольску роскіш, що нема їй ні міри, ні впину, ні наситу.
Невірник, -ка, м. Недовѣрчивый человѣкъ. Ум. невірниченько. Ой ти, невірний-невірниченько, не віриш мені й мому личеньку.
Обрядити Cм. обряжати.
Перелесниця, -ці, ж. = літавиця.
Повітати, -та́ю, -єш, гл. Привѣтствовать. Щоб пан отець, пані мати і вся родина вийшли повітали та донькою сина.
Подорожній, -я, -є. 1) Дорожный; путешествующій, странствующій. Що й у мене борщ не порожній: кипів же там жук подорожній. Подорожня торбина в мене на плечах. Подорожня сукня. Пишу про свої подорожні вражіння. Я з подорожньою товаришкою своєю увійшла в хату. Подорожній живіт підкрепити. Набожний — як жид подорожній. Гумене, ну мене, бо я подорожня! Подорожня скриня. Чемоданъ.
2) Путешественникъ. Подорожні були якісь смутні. Ніхто б не скате, що вони їдуть у гості до веселого пана Череваня. Теманськії і савські подорожні надіялись на любе водопійло.
Попава, -ви, ж. Раст. Taraxacum officinale.
Хльос меж., выражающее стеганіе прутомъ, кнутомъ. Верба хльос, бий до сльоз.
