Воловодик, -ка, м. Ум. отъ воловід.
Гетьманонько, -ка, м. Ум. отъ гетьман.
Парубкувати, -ку́ю, -єш, гл. Вести холостую жизнь, быть неженатымъ парнемъ.
Полівка, -ки, ж.
1) Ум. отъ полова. Манить так, як горобця на полівку.
2) Равнина, поле. То став же брат старший та середульший на полівку ізбігати, на степи високі, на великі дороги росхіднії.
Розібгати, -га́ю, -єш, гл.
1) Развернуть, раскрыть.
2) Разнести, развѣять, разшвырять. Моє веселіє украв, в степу на тирсі розібгав.
Снище, -ща, с. = сон 2. Снилось снище. Еней заснув і бачить снище.
Стельмах, -ха, м. 1) Каретникъ, колесникъ, телѣжный мастеръ. 2) Плотникъ.
Того 1), мѣст. Род. пад. отъ той, те. 2) сз. Потому, оттого. Того ж жиди і свинини не їдять. А чого стало тепло?... — Того, що весна настала.
Шкварчати, -чу́, -чи́ш, гл. Шипѣть и трещать на огнѣ. Тут кость і плоть, і жир шкварчали. Бряжчать чарки, люльки шкварчать, шумує горілка. Говоритъ также о сильномъ морозѣ. Мороз на дворі такий, що аж шкварчить. Cм. скварчати. Также объ особенно усердной работѣ. Ззіли по шматку хліба, та вп'ять до кіс, — аж шкварчить під косами.
Штрикати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Колоть, пырять, тыкать. Штрика в усі.
2) Прыгать. Почерез ті колоди він штрикав.
