А́зик, -ка, м. Ум. отъ аз.
Ватага, -ги, ж. 1) Ватага, отрядъ, толпа; шайка. Простяглася по діброві по над Дніпром козацька ватага. І наплодилось у тім болоті чортяк до врага, — не багацько їх — ціла ватага. Яка ж ватага розбішак! 2) Стадо мелкаго скота. Ой я козак нетяга, в мене овець ватага. Віджени поров у череду, а овечок і телят у ватагу. 3) Стал. Вовків ціла ватага. Ум. ватажка.
Коворот, -ту, м.
1) Коловоротъ. Язик як на ковороті гуляє.
2) Ворота, которыми запираются выходным улицы изъ села для охраненія полей отъ домашнихъ животныхъ.
Корчомаха, -хи, ж. Толстая, кривая палка.
Підкурити, -ся. Cм. підкурювати, -ся.
Плат, -та, м.
1) Несколько аршинъ (5 — 6) бѣлаго тонкаго полотна, которымъ завиваютъ новобрачной на свадьбѣ голову.
2) Платокъ. Скажу собі зав'язати з платом головочку:
3) Лоскутъ.
Пліндрування, -ня, с. Грабежъ, разореніе, опустошеніе.
Потаска, -ки, ж. У горшечниковъ: деревянная, рѣдко желѣзная кочерга въ видѣ буквы Т для перегребанія въ горнѣ во время обжиганія.
Роспищатися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Распищаться.
Цапур, -ра, м. = цап і.
