Зада́внений, -а, -е. Пришедшій въ давность; застарѣлый, запущенный (о болѣзни). Задавнена хвороба.
Зайча́чий, -а, -е. Относящійся къ зайцу.
Запліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. заплести́, -ту́, -те́ш, гл. Заплетать, заплесть. Чи се той двір, що мій милий заплітає сіни? Дрібушка за дрібушку та все сама собі заплітає. На твій гнів не заплели хлів.
Короля, -ля́ти, с. Маленькій король, дитя король. короля́тами называли козаки польскихъ и украинскихъ магнатовъ. ...Поки зрадники поспільства будуть великими достатками пишатись, нам правди, ситости, впокою від лядських королят не сподіватись.
Модже́ра, -ри, ж. Мортира.
Позринати, -на́ємо, -єте, гл. Вынырнуть, всплыть на поверхность (во множествѣ). Помочила коноплі та мабуть погано придавила, а вони й позринали.
Помикати 2, каю, -єш, гл.
1) Порывать, влечь. Не видно моїй хати, тілько видно грушу, туди ж мою помикає що-вечора душу.
2) Поспѣшить. Вертаєшся було, то наче ззаду чорт доганяє, — так помикаєш.
Служити, -жу, -жиш, гл. Служить. Служу, наймаюся. Ой я б, мамо, не тужила, а Бога молила, щоб моєму козаченьку хвортуна служила.
Убезпе́ка, -ки, ж. Обезпеченіе отъ опасности, безопасность.
Шуткома нар. Шутя. Він це шуткома зробив.
