Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

печалувати

Печалувати, -лую, -єш, гл. = печалуватися. Як лягав спати, то найгірш печалував, що не віддав груші. Св. Л. 207.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 149.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕЧАЛУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕЧАЛУВАТИ"
Бубачка, -ки, ж. Нарывъ. Вх. Зн. І. Cм. буба 4.  
Вивертати, -таю, -єш, сов. в. вивернути, -ну, -неш, гл. 1) Выворачивать, выворотить (на другую сторону). Покіль кожух не вивернеш, він все здається чорним. Ном. № 11148. 2) Опрокидывать, опрокинуть, переворачивать, переворотить; выворачивать, выворотить. З відер воду вивертає. Лукаш. 74. Щоб тебе буря вивернула. Ном. № 3668. Вивернем горщик з борщем. Ном. № 14168. Аж коріння вивертає. Рудч. Ск. І. 66. Він вивернув дуба. Мнж. 37. усіх батьків з того світу вивертає. Сильно ругается по отцу. О. 1861. ІІІ. 95. 3) Вываливать, вывалить. Раненько взяли знов хліб святий, півня з куркою і страшенну щуку. Пішли до попа. Щуку на ослінець так і вивернули; положили хліб на столі. Г. Барв. 184 — 185.
Го́рен и горн, -рна, м. 1) Горнъ въ кузницѣ. Грин. II. 74; Чуб. II. 239. У кузні коваль, забувши про залізо в горні, балакав з хуторянами про чорну раду. К. ЧР. 194. 2) Печь для обжиганія глиняной посуды. Шух. I. 263. Палає, як горен. Ном. 3) Известковая печь. Славяносерб. у.
Карувати, -ру́ю, -єш, гл. Значеніе неясно. Потебня (К исторіи звуков. III). 37) переводить на основанія нижеприводимой пѣсни, — чаровать. Cм. еще накарувати. Навчи, навчи, бідная вдова, да свойого сина! Як не будеш научати, будем карувати: окаруєм руки й ноги і чорнії брови, щоб не ходив до дівчини молодої. Окаруєм руки й ноги і карії очі, щоб не ходив до дівчини опівночі. Мет. 214.
Ківната, -ти, ж. = кімната. Ой деж тебе порубали? В ківнаті на блаваті. Гол. І. 82.
Немилосердний, -а, -е. Немилосердный, безжалостный, жестокій. Таке молоде, а таке немилосердне. МВ. (О. 1862. III. 42). Немилосердні, котрі нас розлучать. Чуб. V. 117.
Неподалеку, неподалеці́ и неподале́ць, нар. Невдалекѣ; недалеко другъ отъ друга. Чується йому, наче хто сильне ридає неподалеку. МВ. (О. 1861. І. 73). Хатка була неподалеці від лісу. Верхнеднѣпр. у. Ми неподалеці з ними живемо. Новомоск. у.
Промінятися, -ня́юся, -єшся, гл. Помѣняться. Проміняймось: дайте мені таку рибу золоту і срібну, а я вам птичку. Рудч. Ск. І. 163.
Скісно нар. Наискось, вкось.
Цілісінький, -а, -е. Цѣлехонькій. Ходив сердега цілісінький день. Рудч. Ск. ІІ. 175. Та перед тобою ж цілісіньке озеро, — чому ти не п'єш? Рудч. Ск. II. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕЧАЛУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.