Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

печерник

Печерник, -ка, м. Житель пещеры; пещерникъ, отшельникъ. Сплять святі печерники в гробах. К. ДЗ. 156.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 149.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕЧЕРНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕЧЕРНИК"
Ґля́ґаний, -а, -е. сир. Сладкій творогъ.
Зогріти, -рію, -єш, гл. = зігріти. Синку, іди ж собі до тої хатки, зогрієш собі ручки. Чуб. І. 112.
Ненадія, -дії, ж. Безнадежность, отчаяніе.
Онада, -ди, ж. Приманка. Угор.
Позаливатися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Залиться (о многихъ). Чому люде не позаливаються кров'ю, он ті, що під сподом землі живуть? Ком. І. 13.
Поосміювати, -юю, -єш, гл. = пообсміювати.
Потовкучий, -а, -е. Хлопотливый, суетливый.
Рихва, -ви, ж. Желѣзное кольцо, желѣзный обручъ, обхватывающій что либо для скрѣпленія. Черк. у. Ум. ри́ховка.
Чайня, -ні, ж. Чайная. Лохв. у.
Щибати, -ба́ю, -єш, гл. = лоптати. Вх. Зн. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕЧЕРНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.