Зага́рбати, -баю, -єш, гл. 1) Захватить, заграбить. Хмельницького в руки свої загарбали. Чесні люде: своє оддали та чужого не загарбали. 2) Закопать. Мене загарбають, як умру.
Запарши́віти, -вію, -єш, гл. 1) Покрыться паршами. 2) Подурнѣть.
Клякати, -ка́ю, -єш с. в. кля́кнути, -кну, -неш, гл. Становиться, стать на колѣни. Ой як дівча ся улякло, на коліна пред ним клякло. Клякни, клякни, жено моя, буде стята гловка твоя.
Крижастий и крижатий, -а, -е. Широкій въ спинѣ, въ плечахъ. А крижаста яка (дівка)!
Кроповий, -а, -е. Укропный? изъ укропу?
Подолазити, -лазимо, -зите, гл. Долѣзть (о многихъ).
Стрілочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ стріла.
2) Родъ растенія. Обсади мене трьома зіллями: першим зіллям — гвоздичками, другим зіллям — васильками, третім зіллям — стрілочками.
Хворкус, -са, м. Молодець? Ну й хворкус!
Чепельгати, -га́ю, -єш, гл. Пилить (ножемъ). Годі тобі чепельгати!
Щедрівник, -ка, м. Поющій щедрівку.
