Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пинда

Пинда, -ди, ж. Спесь, важничанье, чванство. К. Дз. 226. К. МБ. III. 257. Против церкви шапок через пинду дурну не здіймали. К. МБ. XII. 277.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИНДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИНДА"
Біднити, -ню́, -ни́ш, гл. Дѣлать бѣднымъ. Біднили нас постоями. К. Досв. 115.
Біжник, -ка, м. Полочка для иконъ. Конст. у.
Зава́льковий, -а, -е. = завалистий.
Завони́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Заводяться, провоняться. Коза... здохла. А іди та облупи, щоб не завонилася. Вх. Зн. 18.
Заплю́щити, -ся. Cм. заплющувати, -ся.
Ласкавець, -вця, м. 1) Любовникъ (въ пѣснѣ). Тіло несуть, коня ведуть, кінь головку клонить, за ним іде чорнявая, білі ручки ломить... Ввесь світ сходить, та не найде такого ласкавця. Чуб. V. 317. 2) Милостивець, благодѣтель. 3) Раст. Bupleurum rotundifolium. Шух. Кв. І. 111.
Поодягатися, -гаємося, -єтеся, гл. Одѣться (о многихъ).
Приректи, -речу, -че́ш, гл. Сказать. Вона прирекла до дітей: «Чекайте, діти!» Гн. І. 92.
Споганювати, -нюю, -єш, сов. в. споганити, -ню, -ниш, гл. Изгаживать, изгадить, портить, испортить.
Тровлюк, -ка, м. Соловей. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПИНДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.