Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пилипон

Пилипон, -на, м. Названіе великорусскаго раскольника. О. 1862. І. 76; IX. 120.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИЛИПОН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИЛИПОН"
Війка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вія. Вх. Пч. I. 14. 2) = віячка. Вх. Зн. 8. 3) Вѣялка. Славяносерб. у.
Дивогля́дний, -а, -е = Дивовижний. Величезний, дивоглядний замок ся простер. Млак. 68.
Збі́рник, -ка, м. Сборникъ. Ум. збі́рничок.  
Звіря́чий, -а, -е. Звѣрскій, звѣриный.
Миря́нський, -а, -е. Общественный. Всі мирянські знаєш лиха. Котл. Ен. III. 27.
Терно, -на, с. Ягода терна. Та урве собі чорноє терно. Гол. IV. 76.
Унадливий, -а, -е. Назойливый, повадливый. Лебед. у.
Хмикати, -каю, -єш, гл. Произносить хм. Полт. г.
Цвях, -ха, м. Гвоздь. Під'їхавши гості під бряму, почали грукати в цвяхи. К. ЧР. 5. Желізними цвяхами руки пробивали, на його голову терня клали. Чуб. ІІІ. 349. Труну збудували.... золотими цвяхами побивали. Лукаш. 82. Ум. цвяшок.
Циранка, -ки, ж. Порода утокъ. Ум. цираночка. Ой, на ставу, на ставочку піймав качур цираночку. Гол. II. 516.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПИЛИПОН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.