Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пилипон

Пилипон, -на, м. Названіе великорусскаго раскольника. О. 1862. І. 76; IX. 120.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИЛИПОН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИЛИПОН"
Вадливий, -а, -е. = вадкий. Закр. Уман. І. 104; IV. 120.
Глядка, -ки, ж. Раст. Aster. Вх. Пч. II. 29.
Гостри́ло, -ла, с. Приборъ для точенія косы. Черк. у.
Душогу́б, -ба, м. = душогубець.
Заси́віти, -вію, -єш, гл. 1) Посѣдѣть. 2) Засѣрѣть. Аф. 434.
На́ймиття, -тя, соб. Прислуга. Ой рад же б я ходити (парубок до дівчини), в тебе наймиття лихе. Н. п.
Переконати, -ся. Cм. переконувати, -ся.
Понавалювати, -люю, -єш, гл. Навалить (во множествѣ).
Сиріти, -рію, -єш, гл. Сырѣть.
Увислий, -а, -е. Вертикальный. Шух. І. 154.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПИЛИПОН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.