Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пилипон

Пилипон, -на, м. Названіе великорусскаго раскольника. О. 1862. І. 76; IX. 120.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИЛИПОН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИЛИПОН"
Водопілля, -ля, с. 1) Наводненіе. 2) Приливъ.
Гіронька, гірочка, -ки, ж. Ум. отъ гора.
З'явитися. Cм. з'являтися.
М'яку́шечка и мняку́шечка, -ки, ж. Ум. отъ м'якушка.
Повигравати, -ваємо, -єте, гл. 1) Выиграть (о многихъ). Не можна всім повигравати, треба ж комусь і програти. 2) Окончить, перестать играть (о многихъ). Уже ж барабани та й повибивали, скрипки, дудки та й повигравали. Чуб. V. 951.
Притамувати, -му́ю, -єш, гл. Задержать, придержать.
Смальнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ смалити. 1) Прижечь, жигнуть. 2) Сдѣлать что либо съ силой въ одинъ разъ, напр. ударить, стукнуть и пр. Грім як смальне.
Сорокуватий, -а, -е. Пестрый: черный съ бѣлымъ. Богод. у.
Тараня, -ні, ж. Рыба тарань, Abramis vimbra L. Чумак чумака таранею дошка, а сам у його з воза потягує чабака. Ном. № 13570. Ум. таранька.
Цвинтарний, -а, -е. Относящійся къ погосту, кладбищу.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПИЛИПОН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.