Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пилюга

Пилюга, -ги, ж. Большая пыль. Ну й пилюга на шляху — і не дихнеш! Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИЛЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИЛЮГА"
Бейдак, -ка, м. Глупецъ, болванъ. Вх. Лем. 391. Cм. бейла.
Вікопомність, -ности, ж. Незабвенность, достопамятность.
Добенькетува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Допироваться.
Набагни́ти Cм. набагняти.
Об'їзд, -ду, м. Объѣздъ. Як поїде на об'їзд, то сьогодня дома буде, а як поїде навпростець — і завтра не буде. Ном. № 11407.
Перебовтати, -таю, -єш, гл. Взболтать.
Покощування, -ня, с. Наведеніе лакомъ, лакированіе.
Поплюгавіти, -віємо, -єте, гл. = споганіти, но во множествѣ.
Православний, -а, -е. Православный. Вірному православному християнству миром мир. Посл.
Тіпанина, -ни, ж. Трепаніе конопли или льна. Ум. тіпани́нка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПИЛЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.