Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пилюга

Пилюга, -ги, ж. Большая пыль. Ну й пилюга на шляху — і не дихнеш! Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИЛЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИЛЮГА"
Бедзмін, -на, м. Безмѣнъ. Кременч. у. Канев. у.
Бідняк, -ка, м. Бѣднякъ, неимущій человѣкъ. А потім бачиш: той бідняк, хто його знає коли й як, землі накупить, хазяйнує. Гліб.
Винюхувати, -хую, -єш, сов. в. винюхати, -хаю, -єш, гл. 1) Вынюхивать, вынюхать. Табаки ріжок винюхала. О. 1862. IX. 123. Мнж. 59. 2) Пронюхивать, пронюхать.
Маґро́, -ра, м. Быкъ съ однимъ ядромъ (отъ природы). Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Мудзу́ля, -лі, ж. Большая мозоль, шишка, наростъ. Мнж. 185.
Нагари́катися, -каюся, -єшся, гл. Наворчаться.
Проноситися, -шуся, -сишся, сов. в. пронестися, -несуся, -се́шся, гл. Проноситься, пронестись. Пронеслася надо мною буря. К. Псал. 303.
П'ятнишний, -а, -е. Пятничный. Шух. І. 40.
Рясниця, -ці, ж. = рясиця. КС. 1883. II. 393.
Чуга, -ги, ж. 1) Верхняя одежда у лемковъ: родъ суконной шинели, украшенной шнурками, съ пелериной, рукава зашиты и употребляются вмѣсто сумокъ, такъ какъ чуга носится только въ накидку. Гол. Од. 75, 76. 2) Верхняя одежда у галицкихъ верховинцевъ — родъ свитки безъ рукавовъ и воротника изъ косматаго сверху сукна. Гол. Од. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПИЛЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.