Витрухати 2, -хаю, -єш = витрусити
Да́ронько, -ка, м. Ум. отъ дар.
Ду́бора нар. Дыбомъ. Волосся на голові дубора пішло. Cм. дубала.
Жлукта́ти, -кчу́ -чеш, гл. Нить съ жадностью.
Зако́ханий, -а, -е. 1) Влюбленный. Закоханий хлопець. 2) Выхоленный, взлелѣянный. Закоханий чоловік.
Зануря́тися, -ря́юся, -єшся, сов. в. зану́ритися, -рюся, -ришся, гл. Погружаться, Погрузиться въ воду.
Сміх, -ху, м.
1) Смѣхъ, хохотъ. Кому горе, людям сміх.
2) Посмѣшище. Ой не смійся, дівчинонько, сама сміхом будеш.
3) на сміх підіймати. Подымать на смѣхъ, насмѣхаться. Безпечне по долині роз'їзжджає, бусурманів на сміх підіймає. на сміх сказати. Сказать въ шутку. Я на сміх сказала, а він і повірив. сміхи збити з чо́го. Насміяться надъ чѣмъ. Буду тя карати, а чого ти сміхи збила із моєї хати?
4) Родъ дѣтской игры. Ум. смішок.
Схапати, -па́ю, -єш, гл. Схватить. Облизня схапати.
2) схапати на живу нитку. Наскоро сдѣлать.
Товкти, -вчу, -чеш, гл. 1) Толочь. Засипав у ступу проса і став товкти. Хто товче, той хліб пече. 2) Колотить, бить. Заведуться ляхи з козаками і почнуть один одного товкти та шпарить. А дід бабу товче, товче, що нерано млинці пече. 3) Твердить. Що-дня одно товкла: «веди, та й годі».
Фоснути, -ну, -неш, гл. Фыркнуть. Кіт фоснув.